DSC00486[1]

І знову Птича: чергова спроба домогтися НЕ свого

Уже більше року село Птича на Рівненщині є епіцентром міжцерковного конфлікту. Словесні баталії, бійки, перекриття траси Київ – Чоп, зрізання замків, – було усе, але нещодавно події перейшли межу між здоровим глуздом і абсурдом: 15 листопада портал еrvе.ua повідомив, що 26 жінок – прихильниць Київського патріархату зачинилися у храмі і оголосили голодування. Головною вимогою протестувальниць є скасування судового рішення на користь УПЦ, і цей акт непокори триватиме, поки приміщення церкви не перейде у власність КП. То що ж це, – надзвичайна форма протесту чи свідоме самогубство? Попри серйозність, та, водночас, надуманість проблеми, обійдемо стороною процесуальну сторону питання і торкнемося лише моральних аспектів. У 1-му Посланні до Коринфян святий апостол Павел називає тіло людини вмістилищем Духа Святого: «Не вѣ́сте ли, я́ко хрáмъ Бóжiй естé, и Дýхъ Бóжiй живéтъ въ вáсъ?» (1Кор.3:16). Православна Церква також ніколи не схвалювала голодування як форми непокори. У цьому контексті звертаємося до мешканців с. Птича, котрі оголосили акцію протесту, словами Святійшого і Блаженнішого Ілії ІІ, Католікос-Патріарха всієї Грузії, коли авторитетний ієрарх церкви назвав акцію грузинських опозиціонерів-протестувальників антихристиянською: «…ви вчинили не по-християнськи, коли вдалися до такої форми вираження своєї думки як голодування. Хай простить вас Бог за цей гріх. Але зараз ви піддаєте своє життя небезпеці, і я іще раз прошу вас припинити голодування».

За твердженнями журналістів, селяни очікують на те, що місцева влада знайде вихід із ситуації. Ми ж, у свою чергу, звертаємося до представників Рівненської єпархії УПЦ КП та особисто архієпископа Іларіона не жертвувати життям і здоров’ям пастви заради ефемерних героїчних ідей, які, до того ж, ідуть урозріз із українськими законами, і закликати своїх прихожан припинити голодування.

Схожі матеріали